Досин Д.Г. Бази даних та знань Курс лекцій Вступ. Відношення і схеми відношень. Формалізація відношень. Поняття ключів відношень. Реляційні оператори. Оператор проекції. Оператор з'єднання. Оператор вибору. Оператор поділу. Булеві операції. Постійні відношення. Перейменування атрибутів. Оператор еквіз’єднання. Оператор -з’єднання. Розширення для других порівнянь на доменах. Розширення вибору. Реляційна алгебра. Алгебраїчні відношення, як відображення. Обмеження множини операторів. Функціональні залежності. Означення. Аксіоми виводу та їх застосування. Повнота системи аксіом виводу Покриття функціональних залежностей. Покриття та еквівалентність. Ненадлишкові покриття. Структура ненадлишкових покриттів. Канонічні покриття. Мінімальні покриття. Оптимальні покриття. Нормалізація реляційних схем. Постановка задачі. Бази даних і схеми баз даних. Нормальні форми для баз даних. Нормалізація через декомпозицію. Нормалізація синтезуванням. Усунення атрибутів. Нормальна форма Бойса-Кодда. Проблеми НФБК. Багатозначні залежності, залежності з’єднання та нормальні форми. Властивості багатозначних залежностей. Аксіоми виведення для багатозначних залежностей Функціональні і багатозначні залежності. Четверта нормальна форма та реалізація залежностей. Залежності з'єдання. Реалізація функцій СУБД. Управління даними, управління транзакціями. Журналізація. Зберігання відношень. Індекси. Підтримка мов баз даних. Structured Query Language (SQL). Об'єктна парадигма. Бази даних, побудовані на основі об'єктної парадигми. Вступ до інтелектуальних систем. Представлення знань та вивід за знаннями. Нечіткі знання Синтез систем, базованих на знаннях. Експертні системи, структура, функції, життєвий цикл. Три парадигми побудови інтелектуальних систем: продукційна, процедурна, об'єктна. Теоретичні аспекти інженерії знань. Поле знань. Отримання та структурування знань. Автоматизація отримання знань. Управління знаннями. Бази знань. Структура бази знань. Онтологія, як структурне та функціональне ядро бази знань. Програмний інструментарій розробки систем, що базуються на знаннях. Мови програмування баз знань та інтелектуальних систем. Представлення даних і знань в мережі Інтернет. Концепція семантичної глобальної мережі. XML, RDF Інтелектуальні Інтернет-технології. Програмні агенти та мультиагентні системи. Мови обміну даними між програмними агентами DAML+OIL, OWL Інформаційний пошук в мережі Інтернет. Інтелектуальні метапошукові системи. Класифікація, кластеризація та ранжування текстових документів на основі розпізнавання їх змісту в термінах онтології інтелектуального агента. Захист інформації у сховищах даних. Контроль доступу. Виявлення несанкціонованого доступу.  Вступ. Відношення і схеми відношень. Формалізація відношень. Поняття ключів відношень. Вступ до БД. Обвал інформації довкола нас потребує спеціальних засобів для її впорядкування та обробки. Ворона рахує до десяти, людина – лише до трьох. Починаючи від чотирьох назв чи прізвищ їх вже записують десь у блокнот. У кожному такому записі крім прізвища, як правило, записують ім’я, по-батькові, контактну адресу/телефон, інші дані, що пов’язують вас з тією особою. Весь цей запис в теорії реляційних баз даних прийнято називати кортежем. Якщо раптом для зручності ви розграфили табличку з відповідними полями інформації та ще й пронумерували рядки-кортежі, значить ви отримали відношення. Якщо у блокноті є ще календар днів народжень ваших друзів, розклад потягів та прайс-лист якоїсь гуртовні, то уся ця сукупність таблиць вже становить реляційну базу даних. Поняття відношення. Схеми відношень. Одним з основних переваг реляційної моделі є її однорідність. Всі дані розглядаються як збережені в таблицях, у котрих кожний рядок має той самий формат. Кожний рядок у таблиці подає деякий об'єкт реального світу або співвідношення між об'єктами. Чи дійсно володіють відповідні сутності в реальному світі однорідністю, що їм приписує реляційна модель, є пита...